Народився 19 серпня 1958 року в м. Каменськ, Бурятія, Росія.

Має вищу освіту – закінчив Луганський державний педагогічний інститут ім. Т.Г.Шевченка, Луганський регіональний інститут менеджменту, Академію державного управління при Президентові України. Кандидат наук з державного управління, доцент, з 2006 року – докторант Луганського національного університету ім. Т.Г. Шевченка.
 
Обіймав посади заступника голови, голови Кам’янобрідської районної ради м.Луганська (1995-1998 рр.); заступника голови Луганської облдержадміністрації (1998-1999 рр.); начальника Луганського обласного управління Пенсійного фонду України (1999-2002 рр.); з 2002 р. – член правління Пенсійного фонду України.
 
У 2002-2006 рр. Василь Надрага - народний депутат України по 104 виборчому округу. Член Урядового комітету соціального, науково-технічного та гуманітарного розвитку, член колегій Державного казначейства України, Міністерства України у справах сім’ї, дітей та молоді.
 
З вересня 2006 року - перший заступник Генерального директора Федерації роботодавців України. З березня 2009 року - голова правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та член правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. З червня 2009 року – Генеральний директор ФРУ.
 
11 березня 2010 року призначений на посаду Міністра праці та соціальної політики України.
 
Василь Надрага одружений, має доньку. Нагороджений Орденом «За заслуги» III ступеня та Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.

Народився 11 вересня 1947 року в селі Максимівка (нині Бугас) Волновахського району Донецької області.

Освіта вища. У 1976 році закінчив Ленінградську вищу профспілкову школу.

1967-1969 р.р. -  служба  у лавах Радянської Армії.

1969 – керівник колективу Будинку культури ім.М.Горького (Донецьк).

1972 – завідувач клубом шахти «Бутовка-Донецька».

1976 – директор Палацу культури шахтоуправління «Жовтневе».

1978 – завідувач відділу, заступник голови Донецького обласного комітету профспілки металургів.

1993 – заступник голови Донецької облпрофради.

З 1993 по теперішній час – голова Донецької обласної ради профспілок.

З 1998  – народний депутат України,  з 2002 – голова комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики і праці.

Нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України, Грамотою Президії Верховної Ради УРСР, Почесним срібним  знаком Загальної Конфедерації профспілок «За заслуги перед профрухом»,  орденом Рівноапостольного Володимира Великого II ступеня.

20 листопада 2008 р. на засіданні  Ради ФПУ  Василь Георгійович  Хара обраний  головою Федерації  профспілок України.

Дмитро Васильович ФІРТАШ народився 2 травня 1965 року в с. Синьків (раніше Богданівка) Заліщицького району Тернопільської області.

Закінчив Донецький залізничний технікум та Національну академію внутрішніх справ.

У 1984-1986 рр. служив в армії. Під час проходження служби Дмитро Фірташ отримав бронзову медаль “За досягнуті успіхи у розвитку народного господарства СРСР” та орден “Знак пошани”.

У 1988 році розпочав бізнес у сфері торгівлі, спочатку в Чернівцях, потім у Москві.

У 1993 році започаткував власний енергетичний бізнес. Він налагодив торгівельні зв’язки із середньо азійським регіоном та організував постачання туркменського газу в Україну в обмін на продовольчі товари.

У 2002 році Дмитро Фірташ утворив компанію EuralTransGas, яка уклала ексклюзивні контракти на поставки туркменського газу в Україну. В той же час Дмитро Фірташ почав інвестувати у хімічну промисловість, придбавши контрольний пакет акцій заводу “Таджик Азот” – одного з провідних виробників мінеральних добрив у Середній Азії.

2003 року Дмитро Фірташ придбав хімічний завод “Нітроферт” – єдиного в Естонії виробника аміачних добрив, який має доступ до портів Балтійського моря. За цим він створює в Угорщині компанію “Emfesz” для розвитку газового та енергетичного бізнесу. Через два роки ця компанія отримала ліцензію на продаж природного газу у Польщі.

У 2004 році бізнесмен створив компанію “РосУкрЕнерго” , для здійснення транзиту газу в Україну та країни Європейського Союзу. Співзасновником “РосУкрЕнерго” став російський “Газпром”. У цьому ж році була придбана австрійська компанія Zangas Hoch- und Tiefbau GmbH, що спеціалізується на будівництві газопроводів.

У 2006 році, з метою консолідації управління активами у різних сферах бізнесу, була утворена Group DF (‘The Firtash Group of Companies’). До її складу увійшла низка активів у сфері хімічної промисловості. Серед них – Кримський содовий завод та Кримський Титан.

Процес консолідації активів триває. На цей час Group DF об’єднує активи у сфері хімічної промисловості, енергетики та нерухомості. За останні п’ятнадцять років Дмитро Фірташ став одним із провідних інвесторів енергетичної та хімічної промисловості у Центральній та Східній Європі. Підприємства та компанії Group DF здійснюють свою діяльність в Україні, Австрії, Угорщині, Німеччині, Італії, Кіпрі, Таджикистані, Швейцарії та Естонії. Серед пріоритетів Group DF – інвестування у розвиток виробничих потужностей, підвищення якості продукції, сприяння всебічному розвитку співробітників та їхнього потенціалу, а також розвиток регіонів, в яких розташовані виробничі потужності.
На підприємствах, які входять до складу Group DF, працюють понад 25 тисяч людей.

Сімейний стан – одружений, має трьох дітей.

 Біографія Янковського М.А.

Біографія Денісової Л.Л.

Біографія Мірошниченка О. В.

Біографія Кінаха А. К.

Біографія Грищенка В. О.

Біографія Саханя І. Я.